Важкі перші кроки вчителя на самостійному життєвому полі. Після закінчення університету я прийшла працювати у навчальний заклад. Школа мене привітала передвересневою тишею коридорів, пахощами нещодавно пофарбованих, відремонтованих класів і прибраним подвір’ям.

Адміністрація школи і колеги зустріли привітно. Весь час пересвідчусь у їхній готовності допомогти молодому спеціалісту. Погодилась на класне керівництво у 8 класі, навіть не уявляючи всіх труднощів спілкування з учнями та співпраці з батьками. Клас мені дістався войовничий. Восьмикласники – це вже не діти, але ще й не дорослі. В цей період відбувається становлення особистості, і не завжди він легкий як для підлітків, так і вчителів.         

Як же до таких несформованих сердець підібрати ключик? Однією із точок дотику взаєморозуміння стали позашкільні зустрічі. Ми їздили на екскурсії по визначних місцях Черкащини та до Києва, де відвідали  фабрику «Рошен». Неодноразово ходили до кінотеатру, кафе. Ще однією ниточкою до зближення стали години підготовки до концертних номерів на свята та  участь у конкурсах плакатів та стіннівок.

А головне, що ми зробили з класом – це продовжили започатковану попереднім класним керівником акцію «Милосердя». Милосердя – це любов до всього живого, допомога, співчуття. Ми допомагали Черкаському дитячому  будинку для дітей дошкільного та молодшого віку компенсуючого типу. Це заклад для виховання дітей, які залишились без опікування батьків. Дитячий будинок компенсуючого типу – це будинок, в якому виховуються діти з деякими фізичними та психічними вадами. Всього в цьому закладі виховується 80 осіб.

Для діток ми збирали канцтовари. Спільними зусиллями нам вдалось зібрати зошити, альбоми для малювання, блокноти, листи А-4, кольоровий папір, олівці, ручки, фломастери, пластилін, клей, ножиці.

Коли ми відвідували діток, вони дуже раділи. Навіть подарувати нам свої малюнки на згадку та запрошували приходити ще.  

Надіюсь і буду дуже рада, що посіяна вчителем зараз зернинка милосердя проросте в серцях моїх учнів і дасть гарні плоди співчуття, любові та турботи. Адже в цьому і полягає одне з головних завдання вчителя – виховати людину, яку поважатимуть і любитимуть в суспільстві.