Що саме визначають як жорстоке поводження з дитиною?

Жорстоке поводження з дитиною – це будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства. Також це будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини для експлуатації, для шантажу тощо.

Щодо кримінальних правопорушень відносно дітей, то у воєнний час найбільшими ризиками є злочини проти життя та здоров’я дитини, її статевої свободи та статевої недоторканості, залишення дитини у небезпеці та ненадання допомоги. Незаконне позбавлення волі або викрадення, торгівля дітьми, експлуатація, втягнення у протиправну діяльність тощо.

Окрім цього, зазначають у службі у справах дітей, у воєнний період викинає ризик посилення конфліктів у сім’ях, зокрема, через емоційне напруження, економічні негаразди. Все це може спричинити дитячу бездоглядність або взагалі дитина може втекти з дому.

Куди звертатись, якщо стали свідком правопорушень проти дітей?

Якщо ви стали свідком правопорушення або самі є постраждалою стороною, треба повідомляти про такі випадки на номер однієї з цих служб:

– поліція - 102

– єдиний номер українських екстрених служб - 112

– служба порятунку, рятувальники - 101

– швидка медична допомога - 103

Де діти, родини можуть отримати консультації та психологічну підтримку?

Національна гаряча лінія для дітей та молоді – 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного);

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного).

Чат-бот у мережі Telegram «Дитина не сама» (@dytyna_ne_sama_bot) допомагає дітям у складних ситуаціях під час воєнного стану.